Вінницька обласна філармонія

Народився А.І.Левицький 16 січня 1947 року в мальовничому  селі Безводне Ямпільського району на Вінниччині.

Так сталося у житті, що, маючи хист до точних наук, він став музикантом. А почалося все з гармоні, яку купив дід Максим та всіляко змушував його вчитися грати на ній. Далі – шкільний оркестр, де Анатолій грав на гармоні, балалайці, кларнеті, тубі, брав участь у конкурсах, фестивалях. Хоча професійним музикантом стати не планував, але доля розпорядилася так, що він вступив до Вінницького музичного училища, знаючи у свої 16 років всі інструменти.

1965 року після закінчення училища, де він здобув фах керівника оркестрового колективу і викладача музичної школи на духових інструментах, він отримує направлення на роботу викладачем Барської музичної школи. Крім викладацької діяльності – керує естрадним оркестром.

Через рік був призваний на військову службу. Там помітили його музичні здібності і відібрали до військового оркестру. Незабаром генерал-полковник Григор’єв переводить А.І. Левицького до Вінниці, де він продовжує службу в ансамблі пісні і танцю ВПС України. Працює в різних оркестрах, а потім створює свій власний естрадний колектив “Театр зримой песни”.

Після армії працює у Вінницькому обласному будинку народної творчості, а потім стає старшим інспектором управління культури. У цей же час заочно навчається у Харківському інституті культури, який закінчує у 1974 році за фахом – керівник оркестру духових інструментів.

У 27 років А.І. Левицький очолив обласну філармонію, якій віддав 23 роки свого творчого життя. Він був наймолодшим керівником такого закладу у тодішньому Радянському Союзі. Маючи значний досвід роботи у музичних колективах, – прагнув змін. Тож одразу у філармонії створили ансамблі: “Подоляни”, “З піснею по життю”, “Панорама”, “Театр зримой песни”.

Вінничани започаткували гастролі за кордон: в Англію, Польщу.

Наприкінці 80-х років плеяда відомих співаків, виконавців виступала у Вінниці. Ось лише окремі імена – Д. Ойстрах, А. Райкін, Є. Леонов, К. Шульженко, С. Ротару, Л. Лещенко, В. Толкунова.

Плідна робота вінничан була відзначена перехідними Червоними прапорами Міністерства культури СРСР.

Творчими барвами розквітнув фестиваль мистецтв “Зорі над Бугом”, а в Свято-Преображенському соборі створюється і з успіхом працює органний зал, якому за заслуги в розвитку класичної музики Указом Президії Верховної Ради України присвоюється ім’я П.І.Чайковського. Численні концерти місцевих органістів та приїжджих знаменитостей збирали повні зали. Органний зал став центром культури і духовності міста. Як особисту трагедію сприйняв Анатолій Іванович знищення віруючими органу.

В річницю Чорнобильської трагедії за створення мистецької програми і успішних виступів з нею перед ліквідаторами, А.І.Левицький нагороджується орденом “Знак Пошани”.

Далі була робота начальником міського управління культури. За значний внесок у розвиток культури його нагороджено Почесним знаком “Відмінник культури СРСР”,  присвоюється звання “Заслужений працівник культури України”.

3 вересня 1997 року і донині А.І. Левицький обіймає посаду начальника управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації.

Очолив Анатолій Іванович галузь якраз у період глибокої кризи, коли заклади культури були передані на утримання колгоспів, які незабаром почали розвалюватися. Робота в неопалюваних приміщеннях, в умовах неповного робочого дня, матеріально-технічне зубожіння – ось основні проблеми, на подолання яких і спрямовані були зусилля начальника та його команди.

Досвід роботи та професійні знання дали йому можливість визначити пріоритети, позитивно реалізувати заходи щодо збереження мережі закладів культури, кадрового потенціалу, особливо на селі, забезпечити  подальший розвиток народної творчості, музейної ібібліотечної справи, професійного мистецтва. Під його керівництвом розроблено 10 цільових програм щодо стабілізації і поліпшення роботи закладів культури і мистецтва, які були схвалені обласною радою. Їх реалізація дала змогу призупинити відтік висококваліфікованих фахівців з галузі та створити нові творчі колективи, обласний естрадно-духовий та симфонічний оркестри. У Вінниці запрацював музей гончарного мистецтва, продовжуються відновлювальні роботи на об’єктах національного значення – державного історико-культурного заповідника “Буша” і палацу Потоцьких в м. Тульчині. А культурологічні проекти  – “Виставка одного села”, конкурс автентичних колективів на приз Гната Танцюри, кобзарського мистецтва “Струни вічності” ім. В. Перепелюка, лялькового мистецтва “Подільська лялька” та інші набули статусу всеукраїнських  і міжнародних.

А.І.Левицький – учасник Парламентських слухань, тематика яких: “Українська культура: стан та перспективи розвитку”, “Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення”. Він  –  автор проектів і художній керівник великих мистецьких акцій, серед яких творчі звіти майстрів мистецтв та художніх колективів Вінниччини у Національному палаці “Україна” в м.Києві, аматорських та художніх колективів районів на обласній сцені, фестиваль світлиць районів Вінниччини “Щедра господа”.

Під його авторством вийшло багато публікацій на сторінках періодичних видань: “День”, “Культура і життя”, “Українська культура”, “Вінниччина”, “Подолія”, що висвітлюють актуальні завдання галузі, поліпшення роботи закладів культури і мистецтв. Він неодноразово бере участь у прямому ефірі обласного радіо і телебачення.

Анатолій Іванович – кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня. В Міжнародному академічному рейтингу “Золота фортуна” нагороджений Міністерством культури і мистецтв України Дипломом та медаллю “За вагомий внесок у розвиток культурно-просвітницької роботи, бібліотечної справи та аматорського мистецтва.”

В.Г.Троян, головний спеціаліст
з кадрових питань та роботи навчальних закладів управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації;

П.І.Цимбалюк,
в.о. директора ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

Література
Публікації А.І.Левицького

Регіональна бібліотечна політика: досягнення і проблеми // Біблі-отека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансфор-мації: Тези регіон. наук.-практ. конф. (21-22 листоп. 2002 р.). – Вінниця, 2002. – С. 21-24.
Бібліотеки області: коротка історія та сучасні напрями діяльності // Вінниччина бібліотечна: Довід. – Вінниця, 2003. – С. 4-8.

*  *  *

Зустріч з Моцартом: [Про фест. класич. камер. музики у Вінниці] // Вінниц. правда. – 1986. – 13 верес.
Виховуємо свого глядача: [Про здобутки колективу обл. філармонії розповідає її дир.] // Вінниц. правда. – 1987. – 22 квіт.
Модель морального аншлагу: [Дир. обл. філармонії з досвіду колективу по організації концерт. діяльн.] // Культура і життя. – 1987. – 25 січ. – С. 6.
Фестиваль-конкурс виявляє таланти: [Про фест.-конкурс нових естрад. прогр. у Вінниці] // Вінниц. правда. – 1987. – 28 серп.
Здолати терни, плекати прекрасне: [Інтерв’ю з дир. обл. філармонії] // Камертон-ікс. – 1992. – 22 жовт. – С. 2.
Наші пісні над Дністром: [Розповідає дир. обл. філармонії] / Кор. Є.Станіславська // Подолія. – 1992. – 14 листоп.
Таланти кожного служать всім: [Розмова з нач. упр. культури Вінниц. місьвиконкому] / Кор. Г.Касіяненко // Вінниц. газ. – 1994. – 23 груд.
Їм не можна не дякувати: [Нач. упр. культури Вінниц. міськвикон-кому про діяльн. закладів культури міста] / Кор. Г.Касіяненко // Вінниц. газ. – 1995. – 21 груд.
“Великих коштів не витрачаємо, а національне мистецтво пропагуємо” // Подолія. – 1998. – 10 груд.
Збережемо для нащадків: [Нач. упр. культури облдержадмін. про пам’яткоохоронну роботу та пробл.] // Вінниччина. – 1998. – 1 груд.
Вінничани в Придністров’ї: “Мазепа” пограв на нервах проросійських кіл: [Заст. голови облдержадмін. про перебування у сусідній країні] // Вінниц. відом. – 1999. – 30 верес. – С. 3.
Обереги нашої духовності: [Доп. нач. упр. культури облдержадмін. на обл. зборах працівників культури та мистецтв у Вінниці] / Кор. В.Руденко // Вінниччина. – 2000. – 1 лют.
З незамулених джерел: [Про мистец. життя обл.] // Подолія. – 2001. – 17 січ.
Село було і є оберегом національних традицій / Кор. О.Зінєвич // Подолія. – 2002. – С. 8. – (Спец вип. газ. “П’ятниця”).
Хай люди зайдуть у нашу світлицю, хай пісню почують у ній…: [Нач. упр. культури облдержадмін. про культурне життя в обл.] // Вінниц. відом. – 2003. – 30 квіт. – C. 4.
Подільське гроно талантів дарує столиці Вінниччина: [Інтерв’ю нач. упр. культури облдержадмін А.Левицького щодо днів культури краю у м.Києві. Є фото] / Кор. Н.Журбенко // Подолія – 2003. – 10 жовт. – C. 2. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).
Культурі – належне фінансування: [Нач. упр. культури облдерж-адмін. про здобутки і пробл. галузі] // Вінниччина. – 2003. – 18 жовт.
Культура на зламі: чи врятує нас «зелений туризм»?: [Нач. упр. культури облдержадмін. про ситуацію в обл.] // Погляд. – 2006. – 18-24 січ.

*  *  *

Чи зробить сучасна культура бідних громадян гордими українцями?: [Інтерв’ю першого заст. міністра культури України М.Захаровича та нач. упр. культури облдержадмін. А.Левицького] / Кор. О.Сопілка // Подолія. – 1997. – 9 груд.

Про А.І. Левицького

Маючи хист до точних наук, пішов у культуру: [Нач. упр. культури Вінниц. міськвиконкому, засл. працівник культури України А.І.Левицький про життя та діяльність. Є фото] / Кор. Г.Касіяненко // Вінниц. газ. – 1996. – 12 берез.
Чого просили ходоки у Матвієнка?: [А.І.Левицького призначено нач. упр. культури облдержадмін. Є біограф. довід.] // 33 канал. – 1997. – 13 листоп. – С. 2.
Вітаємо!: [Про нагородження орденом “За заслуги” ІІІ ступеня А.І.Левицького – нач. упр. культури облдержадмін.] // Вінниччина. – 1999. – 19 трав. – (Спец. вип. газ. “Хочу все знати”).
Плеяда митців Вінниччини: [Про проект нач. упр. культури облдержадмін. А.І.Левицького, приуроч. Року культури в Україні] / Кор. І.Козак. // Вінниччина. – 2003. – 13 черв.
“Усе моє життя – це щасливий збіг обставин”: [Темат. сторінка про А.І.Левицького – нач. упр. культури облдержадмін. Є фото.] / Кор. О.Вільчинська // Подолія. – 2003. – 23 груд.